ВНТУ та кафедра ІНВ на Парламентських слуханнях у Верховній Раді України

Які умови потрібні для інновацій? Якими є пріоритетні напрямки інноваційного розвитку? Чого не вистачає Україні, щоб рвонути уперед?

21 березня 2018 р. у Верховній раді України відбулись Парламентські слухання з теми: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку».

Мета події:
- громадське обговорення стану та стратегічних напрямів інноваційного розвитку України,
- законодавчого забезпечення формування національної інноваційної системи України,
- визначення ключових завдань органів державної влади України, місцевого самоврядування та громадянського суспільства  щодо забезпечення ефективної реалізації поставлених завдань.

Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр Міністру економічного розвитку і торгівлі України,  зазначив кілька важливих тез:

«відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві і промисловості»
«українське законодавство надзвичайно вороже до інновацій, до практичних дій»
«потрібно законодавчо визначити поняття «стартап», а також створити систему фінансової і законодавчої ініціативи, передбачити законодавчу підтримку щодо оформлення патентів.

Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України, зауважила, що

інновації – це саме те, що визначає конкурентоспроможність держави, поділяє країни на країни першого та другого світу. Саме нерозвиненістю інноваційної екосистеми пояснюється 50-те місце України у Глобальному інноваційному індексі, який складається Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (див. https://www.globalinnovationindex.org/analysis-indicator ) Між тим, одним з небагатьох позитивних прикладів є діяльність Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту» ім. І. Сікорського.

Участь у парламентських слуханнях взяли Михайло Кременюк, заступник голови обласної Ради, та Сергій Павлов, проректор Вінницького національного технічного університету. Вінниччину також презентували п'ятнадцятеро гостей: студенти, молоді науковці та керівники компаній і стартапів. Серед них - Костянтин Коваль, завідувач кафедри Вінницького національного технічного університету, керівник стартап школи “Sikorsky Challenge” м. Вінниці, член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.

Костянтин Коваль, грунтуючись на своєму досвіді у становленні інноваційного руху у Подільському регіоні, сформулював ключові аспекти розвитку інноваційного підприємництва:

«Вельмишановні пані та панове!
Інновації змінюють світ, стартапи стають транснаціональними компаніями і щодня відбуваються надзвичайні відкриття у наукових лабораторіях. Україна обрала шлях розвитку інновацій і зміни моделі економіки з сировинної на високотехнологічну за зразками провідних країн світу.
Звісно, для досягнення цієї амбітної мети потрібні системні рішення у законодавстві. Дуже важливо, що інноваційна система держави обговорюється сьогодні різними стейкхолдерами. Як представник Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, завідувач кафедри у Вінницькому національному технічному університеті та керівник стартап школи  “Sikorsky Challenge” м. Вінниці, вважаю, найактуальнішим розробити державну Стратегію інноваційної України принаймні до 2030 року. Навчання інноваторів потрібно починати зі школи в межах реформи "Нова українська школа", школярів доцільно вчити мислити категоріями креативної економіки. Обдарована молодь – це надзвичайний капітал будь-якої країни. В університетах варто продовжувати якісну і доброчесну підготовку студентів, цілеспрямовано навчаючи їх інноваційному підприємництву, особливо в інженерних навчальних закладах, щоб наукові розробки молодих науковців та наукових шкіл масово комерціалізувались, відбувався безперервний трансфер технологій та науковці залучали гранти й інвестиції для нових інноваційних розробок світового рівня.
Для цієї ідеалізованої моделі критично необхідні дві речі:
-    дбати про людський капітал, інвестуючи в нього від школяра до професора;
-    розвивати екосистему підтримки інновацій, підтримуючі стартап школи та акселератори, бізнес-інкубатори, венчурні інвестиційні фонди, бізнес ангелів, різноманітні ІТ хаби, кластери, креативні простори, технологічні та індустріальні парки  тощо.
Партнерами державних органів влади в цьому процесі є бізнес-компанії, зацікавлені у розбудові економіки, орієнтованої на високу додану вартість готової продукції та органи місцевого самоврядування в зв’язку з децентралізацією та наявність значного фінансового ресурсу на місцях. Світовий тренд урбанізації, де міста визначають перспективи цілих держав, спонукає до масштабного запровадження інноваційних проектів у територіальних громадах.
Підсумовуючи. Україна – космічна держава з потужним науковим фундаментом, але інерцією у 27 років, тому що багато розробників досі живуть в уявлені планової економіки. Проте, це пройдений етап і саме тому сьогодні молоді науковці, інноватори, стартапери потребують цілеспрямованої державної підтримки та співпраці з органами місцевого самоврядування в інтересах мешканців громад. Адже керівники міст, які стратегічно розвивають ввірені їм в управління територіальні громади, засновують місцеві інноваційні екосистеми та вибудовують системну роботу з усіма зацікавленими у розвитку інноваційної економіки міст та держави в цілому. Дякую за увагу.»

Учасники Парламентських слухань відчули себе дотичними до розбудови в Україні нової економіки з високої додаю вартістю готової продукції.

Але спробувати себе в інноваційному бізнесі може кожен! Для цього варто долучитись до навчання у стартап школі Sikorsky Challenge” м. Вінниці та започаткувати власний стартап. Наразі продовжується відбір команд, готових презентувати власні розробки безпосередньо на цьогорічному випуску ( http://startup.vntu.edu.ua/  ).

Між тим, переможець минулого року з стартапом «Smart Window», спільно з керівником стартап школи, продовжує залучати інвесторів для створення діючого прототипу, що в умовах діючого законодавства є зовсім не тривіальним завданням.

Фотозвіт з Парламентських слухань на тему «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку» 21 березня 2018 року.